Твоє Серце вмістило жалі всього світу,
Всі скорботи людські, всі молитви й надії.
Твоє Серце в віночку рожевого квіту
На прекрасній іконі Святої Марії.
Богоматері Серце — то Серце Любові,
Що святиться в віках від народження ери.
Теє Серце стогнало і билося в горі,
І кололи те Серце і цвяхи, і терни
З розіп'ятого Тіла Єдиного Сина...
Воно билось, мов пташка, що впала з Небес.
Та воскресли в тім Серці і віра, і сила,
І любов, і надія, коли Син воскрес.
Богоматері Серце — то Серце Любові,
Добротою святиться і вбране квітками.
Подивлюсь на те Серце… і з Божої Волі
Бачу Серце моєї рідненької Мами.
Надія Кметюк,
Коломия, Україна
Надія Кметюк (нар. 1961р.) - авторка поетичних збірок “Божі очі” (1996) та “Ave Маріє” (1998), лауреатка премії ім. М. Підгірянки в галузі літератури та мистецтва обласного товариства “Просвіта”.
Нещодавно вийшла друком збірка вибраних творів поетеси:
Надія Кметюк. Молитви Надії: духовна поезія. — К: Лелека, 2012. — 64 с. — іл.
Ця тяжкохвора жінка мешкає зі старенькою мамою у містечку Коломия на Івано-Франківщині. Вже багато років Надія не виходить із дому, ув’язнена хворобою... проте у світ, ніби птахи Божі, полетіли її вірші.
З дозволу авторки розміщую в мережі її твори. Сама Надія не вміє користуватися комп’ютером.
Добре слово - надихає, окрилює і підтримує. Якщо ви захочете написати цій людині, надіслати їй листівку до свята, підтримати морально або матеріально, опублікувати її твори в часописі, альманасі чи на інтернет-ресурсі, пишіть на мій мейл zorianazhyvka@ukr.net і я надам Вам її домашню адресу.
ЗЖ
Прочитано 7514 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Крик души : Из переписки со старейшиной из Церкви Бога (7 Дня) 2007 - Сергей Дегтярь Это произведение родилось тогда, когда меня побуждал один верующий старейшина присоединиться к его церковной организации. Меня побуждали принять крещение, правильное, с точки зрения позиции этой церкви. Я боялся. Внутренние конфликты не давали мне покоя из-за того, что я не хотел себя слепо следовать жёстким требованиям руководства церкви. Я и согласен и не согласен был с позициями руководителя. Человек этот очень фанатичный в своих воззрениях. Он затотализован в своих догматах и эта тотальность касалась моей души. Я хотел быть свободным в своих воззрениях и выводах, но, религиозный фанатизм не терпит никаких оговорок. Поэтому я сомневался в избрании своего путника и не хотел с ним идти в его фанатизме и догматичной "сухости". Я был бы несчастен, если бы выбрал этот путь. Я был бы подобен его (своего бывшего друга) закостенелости. Я не хочу более с ним идти. Я покинул эту церковь и вообще ушёл из христианства.
